Визнання позову – це виражена згода відповідача з правомірністю та обґрунтованістю матеріально-правових вимог позивача. Визнання позову означає згоду відповідача з позовними вимогами позивача. Визнання позову може бути повним чи частковим.

Позови про визнання направлені на визнання (встановлення, підтвердження) судом наявності чи відсутності юридичних відносин з метою ліквідація спірності права. Інтерес до захисту права у суді у разі породжує невизначеність правий і обов'язків чи його оспорювання, навіть якщо самі спірні права ще порушено.

Залежно від предмета спору позови поділяють на позови про визнання, про присудження, перетворювальні. Поруч із виділяють групу позовів за характером інтересів, що захищаються – особисті позови, позови на захист громадських та державних інтересів, позови на захист прав інших осіб, групові та непрямі позови.